- наколювати
- —————————————————————————————нако́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наколювати — юю, юєш, недок., наколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Колючи, приготовляти в якій небудь кількості. 2) Ушкоджувати, ранити щось, наткнувшись на що небудь гостре. 3) Натикати, настромлювати на що небудь. 4) Прикріплювати що небудь до чогось.… … Український тлумачний словник
наколка — и, ж. 1) тільки нако/лка. Дія за знач. наколоти, наколювати 3), 4). 2) Прикраса з матерії або мережива, що наколюється на жіночу зачіску. 3) Наколоті на тілі малюнки, слова і т. ін.; татуювання … Український тлумачний словник
наколоти — див. наколювати … Український тлумачний словник
наколюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наколювати … Український тлумачний словник
наколювання — я, с. Дія за знач. наколювати 3), 4) … Український тлумачний словник
настромлювати — настромити (проколюючи, простромлюючи, поміщати на чому н. гострому, тонкому), надівати, надіти, наколювати, наколоти, натикати, наткнути, нашпилювати, нашпилити, наштрикувати, наштрикнути; нанизувати (перев. певну кількість); низати, знизувати,… … Словник синонімів української мови